Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пікантний — [п іка/нтнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
пікантний — прикметник … Орфографічний словник української мови
пікантність — ності, ж. Абстр. ім. до пікантний … Український тлумачний словник
пікантно — Присл. до пікантний … Український тлумачний словник
голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… … Словник синонімів української мови
гострий — I 1) (здатний колоти / різати); загострений (якому надано такої властивости); гостролезий (про знаряддя) 2) (звужений на кінці), загострений, гострокінцевий, гостроконечний Пор. шпилястий 1) 3) (з великою кількістю солі, прянощів, спецій),… … Словник синонімів української мови
нескромний — I (позбавлений скромности, не зовсім пристойний); двозначний (який містить у собі непристойний натяк); пікантний, фривольний (який збуджує чуттєвість двозначними натяками); вільний, сміливий, ризикований (нескромний і фамільярний, який виходить… … Словник синонімів української мови
